Цитата(mary89 @ 31.05.2008 - 22:49)

як на мене це справжнє кохання. Ви так говорете бо ще напевне не зустріли ту людину за яку хотілося б відати житя щоб вона була щаслива!
Я вірю у кохання, може не на все життя, але все ж кохання.
Але на конкретному прикладі, Ромео і Джульєти, ні. Це не кохання було, це була закоханість і бажання діточок пошукати пригод на своє мяке місце. Яке там кохання у 14 років, таке буває рідко і це стовідсотково не той випадок.
Сильна закоханість, бажання, супротив батьків- це все підбурює до рішучих дій, хочеться щось доводити. йти наперекір, віддатись пориву. Та і випити отруту не найтяжча смерть, на це не так вже й тяжко зважитись нетямущому підлітку при обставинах описаних Шекспіром.